Мої розробки

Українська мова 8 клас

Тема: Прикладка як різновид означення.

Мета: ознайомити учнів з прикладкою як різновидом означення; сприяти  зміцненню навичок правопису прикладок через дефіс, в лапках;  формувати вміння визначати прикладку в реченні, правильно записувати її; розвивати творчі вміння зіставляти, моделювати й конструювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу усвідомити значення знань у житті людини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, презентація.

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент.

ІІ. Мотивація навчання.

Добрий день, друзі!

Ще один урок до нас прийшов

За розкладом сьогодні.

Отож давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть у мовну цю безодню.

Гра «Кращий знавець міст».

-          Поєднати слова першої і другої колонок у словосполучення:

Озеро Вулиця Річка Площа

Героїв Перекопу Салгір Красне Толбухіна

-          Які серед цих слів власні, а які загальні?

-          На яке питання відповідають власні назви?

-          На вашу думку, яким членом речення вони можуть бути?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Сприйняття учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

- Зверніть увагу на екран, прочитайте уважно речення. На які питання відповідають виділені слова? Від якого слова, частини мови, вони залежать? Чим виражені виділені слова?

Красувалася польовими квітами Сапун-гора. Місто Київ – столиця України.

-          Спробуйте дати визначення – прикладка.

2. Робота за підручником.

- Перевірте за підручником визначення.

- Що нового ви дізналися ще про прикладку?

-  На що вона може вказувати?

3. Робота в парах.

Вправа 143 – визначте прикладки та означувані ними слова.

-          На що вказує кожна прикладка? Обгрунтуйте вживання великої літери.

4. Слайд № 4.

Вправа «2 – 4 - всі разом».

Прочитайте речення, визначте прикладки, зверніть увагу на правопис прикладок.

І заплакала Лілея росою-сльозою. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. Я читаю журнал «Дивослово».

-          Виведіть правило про написання прикладок через дефіс, прикладок, що беруться в лапки, користуючись таблицею з підручника.

5. Виступи учнів.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Вправа «Виправ помилку».

- Поставте, де потрібно лапки і дефіс. Поясніть написання прикладок.

КартинаСелянська родина, журнал Тінейджер, кущ дикун, Дніпро ріка, газета Літературна Україна, печиво Зоологічне, сльози перли, вулиця імені

М. Горького, твір роздум.

2. Вправа «Творче конструювання».

- Перебудуйте подані словосполучення за зразком і запишіть. Підкресліть прикладки.

Зразок: Велетенські гори – гори-велетні.

Братні народи, красиве місто, титанічний народ, героїчний Київ, учитель фізики, учні восьмих класів, дівчина підліткового віку.

-          Складіть з трьома прикладками речення.

3. Мовна розминка.

- До слів загальних назв доберіть прикладки власні назви.

Поетеса …, композитор …, художник …, байкар …,  письменник …, поема …, пісня …, вірш …, казка …, повість …, моя улюблена книга … .

4. Вправа «Синтаксичні перегони» (за рядами).

На дошці записані речення, кожен учень 1 і 2 рядів виходять по черзі і визначають головні і другорядні члени речення. зверніть увагу на прикладку, її правопис.

Над сивим Дніпром струнка береза розпустила зелені коси віти. Згадки, згадки течуть лазурною рікою, подібні до Дніпра-ріки.

Перлами росою, сонцем, долиною вмиваються поля. На довгих ніжках галузинах ішов назустріч великий птах.

Перевірка виконаної роботи: учні 1 ряду перевіряють речення 2 і навпаки.

VI. Підсумок уроку.

-          Для того, щоб перевірити, як ви засвоїли тему уроку, виконаємо вправу «Третій зайвий».

А. Дніпро/ріка, Шевченко/художник, місто/Львів

Б. повість/Маруся, пароплав/ Богдан Хмельницький, парк/ім. Тараса Шевченка.

В. одуд/птах, змія/кобра, риба/окунь.

- Поясніть, за якою ознакою ви визначили зайве.

«Незакінчене речення».

«На уроці новим для мене було…».

«Мені було легко запам’ятати…».

«Важко було зрозуміти…».

Оцінювання учнів.

Домашнє завдання.

1. Вивчити правила.

2. Складіть і запишіть речення з прикладками школяр, вітер, гора так, щоб писались через дефіс і окремо.

Українська література 7 клас

Григір Тютюнник „Климко”. Художні особливості твору (роль  художньої деталі, мова персонажів). Переказ змісту повісті

Мета уроку :   Продовжити роботу над повістю Гр. Тютюнника „Климко”,  виробляти вміння проводити паралелі між особистим життям  автора і сюжетом твору; вчити пояснювати художні особливості  твору; виділяти і переказувати найбільш вражаючий епізод з повісті  (аргументувати свій вибір); розвивати пам’ять; виховувати гуманні якості людини – чуйність, доброту, турботу про ближнього.

Обладнання :  Твори  Гр. Тютюнника, ілюстрації до повісті.

Тип : комбінований.

„...Григір Тютюнник  був із тих, котрим дано за життя

написати тільки одну книгу. Отож вона і складалась у ньому:

повільно, але кожне слово ставало ніби живий нерв”.

В.Шевчук

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

- Яку тему вивчаємо?

- Назвати твори, що вивчалися в межах теми, та їхніх авторів.

- Який із вивчених творів є автобіографічним?

- Назвати головних героїв цього твору.

ІІ. Перевірка  попередньо засвоєних знань.

  Повість  „Климко”  народилася на основі спогадів письменника про власний двотижневий шлях із Донбасу в Шилівку.

-          Які причини спонукали малого Григора  до такої подорожі? ( Пригадати з автобіографії).

-          Проаналізуйте зачин повісті. Чому він ненав’язливо свідчить про доброту й ліричну душу хлопчика?

-          Розкрийте образ дядька Кирила, який виховував хлопчика – сироту. Як  Климко пережив його смерть?

-          Розкажіть про першу зустріч хлопчика з солдатом. Чому автор  не виводить  традиційний образ ворога?

-          При яких обставинах зустрівся Климко зі своєю першою вчителькою? Як поставився до того, що вчителька винесла на базар  свою найціннішу річ – плаття?

-          Чому Климко і Зульфат вирішили допомагати  Наталі Миколаївні?

-          З якою метою Климко вирушив по сіль? Як під час облави  швець і хлопчик      урятували незнайому дівчину.

Слово вчителя (підсумок по прочитаному).

  Справедливо зауважив Валерій Шевчук (епіграф до уроку), ту книгу можна було б визначити як історію душі його сучасника, точніше – ровесника, за якою – історія душі цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та повоєнних років, підставивши плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні...

ІІІ. Мотивація навчання і повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 Слово вчителя .

   Климко рано став дорослим не лише від болю й страху, а й від почуття відповідальності – і за себе, і за інших, завдяки товариській солідарності, яка за окупації виявляється зовсім не так, як у мирних дитячих заняттях, адже він міг, наприклад, „пересидіти” окупацію у своєму закутку ( з допомогою друзів пристосованому до життя службовому  при шахтному приміщенні), куди німці й не зазирали, і від голоду йому б земляки вмерти не дали б. Але могла загинути новонароджена донечка Наталі Миколаївни, бо в матері пропало молоко, - і Климко не став дожидати, що хтось – ну, хоча б дід Зульфата – рятував її. Саме рішення Климка заради цього пуститися в таку небезпечну дорогу – вже є подвигом. Але він про таке й не думає. Кожен крок його по життю, включаючи й останній, - простий і природний, як дихання...

IV. Сприймання і осмислення учнями нового навчального матеріалу.

1. Робота над змістом  третього та четвертого розділів повісті.

а) Робота в парах (малих групах) :

- Знайти опис  Климкового притулку.

- Які запаси були у Климка?

- Чому хлопчикові було незатишно у ваговій?

- Як знайшов Климка Зульфат?

- Чому похмуре Климкове житло проясніло?

- Що сталося зранку через півмісяця?

- Куди зайшли хлопці?

- Кого побачили вони на базарі?

 Учні знаходять відповідні уривки у творі і дають відповіді на поставлені запитання, роблять висновок.

  Любить свого героя й автор, переконливо змальовуючи чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманна потреба жити  за законами справедливості, чуйності, доброти.

б) Прочитати в особах уривок повісті (розділ ІІІ) від слів „ І тут Климко побачив Наталю Миколаївну, вчительку свою і Зульфатову ... до слів ... Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива...”

- Чому Климко запропонував вчительці перейти жити до них?

- Що вигукнув Зульфат? (Все помагать будем).

 Учні роблять висновок про те, що утративши єдину рідну людину,  Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки Наталі Миколаївни, що опинилась у безвиході з немовлям на руках.

Побачивши, яке приниження доводиться їй терпіти, продаючи свою найкращу – „трояндову, як сто троянд” – сукню, Климко в душі відчув гостре бажання взяти скривджену жінку і її донечку під захист.

 в)  Аналізуючи художні особливості повісті, звернемо увагу на природний, невимушений плин розповіді, на відсутність стилістичних пишнот, словесної зайвини, велемовності. Натомість надзвичайно важливу роль відіграє художня деталь – виразна, промовиста.

Художня деталь ( конкретні факти, річ, дія, штрих, що мають особливе смислове навантаження).

  Наведемо кілька прикладів. Простуджений, самотній, серед холодного осіннього поля Климко бачив, як „заходило сонце – червоно – сумне і велике”.

Скупа – прескупа Бочончиха перед гостями миски не ставила , а „кидала”. Любов до своєї професії вчителька Наталя Миколаївна виявляла своєю „трояндовою сукнею”, яку вдягала тільки двічі на рік – у дні першого й останнього дзвінка в школі. У інваліда – шевця на обличчі в кожній зморшці „чаїлася добра лагідна усмішка”.

г) Прочитати в особах розмову Климка і Зульфата.

  „Наталю Миколаївно! Я пішов. Зульфат вам усе розкаже. Я скоро вернуся. Клим”. За цими словами постає вся його благородна душа, хвилювання, аби вчителька не турбувалася за нього, а воднораз і рішучість у здійсненні свого заміру полегшити існування тій, що виховувала його, вчила зростати справжньою людиною, була і є високим моральним взірцем у житті.

Робимо висновок  - це задля Наталі Миколаївни він задумав пішки пуститися в далеку дорогу по сіль, щоб мати з чого жити далі. Розуміння, що він потрібний Наталі Миколаївні, маленькій Олечці, Зульфатові, допомогло йому вистояти у крайній притузі.

д) Переказати  початок четвертого розділу повісті за початком речень.

Завдання отримують учні для роботи в малих групах.

- „Він устав разом з сонцем”;

- „Йшов і розмірковував”;

- „І скоро побачив базар”.

е) Докладно зупинимося на уривку з ІV розділу, в якому розповідається про намір Климка купити на базарі  взуття за подаровані дідом Бочонком  гроші (від слів „За сірими, вицвілими на сонці прилавками сиділи і стояли жінки і дідусі...” – до кінця).

  У цьому уривку багато діалогів, і це дає змогу простежити за особливостями

мови персонажів. Навіть з окремих лаконічних реплік проступають риси людських характерів, їхні переконання, погляди.

V. Узагальнення і систематизація знань.

-  Художня деталь (приклади).

- Мова персонажів (на прикладі одного із персонажів).

- Який епізод справив найбільше враження? Чому?

VІ. Підсумок уроку.

-          Яка роль художньої деталі, мови персонажів для розкриття змісту повісті, образу головного героя?

-          Наведіть приклади, які підтверджують гуманність вчинків Климка.

VІІ. Домашнє завдання : Підготуватися до к. р: повторити творчість А. Чайковського, М. Стельмаха, Гр. Тютюнника

Українська література 7 клас

Тема. Ліна Костенко. “Кольорові миші”. Ідея зіткнення неповторності   й буденності, стандарту в “Кольорових мишах”. Умовна,  вигадана ситуація. Образ Анни.

Мета: допомогти учням зрозуміти суть поезії “Кольорові миші” – зіткнення неповторності та стандарту;  розвивати уяву, образне мислення, вміння висловлювати свої думки і почуття з приводу прочитаного,  аналізувати поетичні твори; виховувати естетичні смаки, позитивне мислення.

Обладнання: портрет письменниці.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Перевірка домашнього завдання

Виразне читання і коментування віршів “Дощ полив”

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

                                                                                           Епіграф до уроку

Які щасливі очі у казок

                       Ліна Костенко

Робота над епіграфом.

ІV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Слово вчителя.

Література – це мистецтво слова. А слова бувають різними не лише за значенням, а й за настроєм, який викликають, за асоціаціями. Перед вами дві миші. Скажіть, яка вам більше сподобалася? Чому?

Творча робота.

“Мозковий штурм”

Ось, наприклад, слово “кольорові”. З якими  поняттями воно асоціюється? А слово “сірі”?

 Які асоціації у вас вони викликають? Запишіть їх у зошити. Обгрун-

туйте свою відповідь.

Робота з підручником.

-          Виразне читання вчителем поезії Ліни Костенко “Кольорові миші” вголос. (Який настрій переважає у творі?)

-          Читання поезії учнями “очима”.  (Учні визначають тему та основну думку твору).

Словникова робота. (Розгляд незрозумілих слів та їх пояснення).

Робота над кольоровою гамою твору.

Читання вірша вчителем. Учні слухають закритими очима. (Який колір переважає у творі? Якими фарбами ви змалювали б цей вірш?)

Бесіда з учнями.

-          Який колір вам найбільше подобається? Чим саме?

-          А чи знаєте ви,  що колір впливає не лише на зір, смак, слух, нюх і навіть дотик.  Психологи визначили спеціальну таблицю  кольорів, яка визначає характер людини, її смаки. Так, любителі білого кольору- мають розвинену уяву, червоного – пристрасні, вроджені лідери,  коричневого – урівноважені та спраглі до знань,  темнозеленого – уперті, світлозеленого – ніжні та дружелюбні, фіолетового – вільнолюбні та незалежні.

Робота з текстом. Бесіда за запитаннями.

-          Коли відбуваються події? Знайдіть це в тексті.

-          Чи могло бути таке насправді? Згадайте історію.

-          Яка пора року зображена у вірші? Які художні деталі на це вказують?

-          Що саме трапилося у Вишогороді?

-          Скільки саме років було дівчинці?

-          Що ж зробила Ганна? Які докази злочину надав сусід?

-          Чому, на вашу думку, сусід так розсердився на дівчинку? Чому син і дочки гралися з дівчинкою?

-           Які запитання поставив суддя позивачеві?

-          Що найбільше дратувало сусіда?

Читання з акцентуацією.

Прочитайте  два перші рядки останньої строфи вірша з підсиленою вимовою алітерації (при вимові  звук с подовжений).

-  Що ви відчули?

-          Діти, а як можна отримати сірий колір?

-          Про кого кажуть “сіра миша”?

-          Хто у вірші є сірим?

-          А хто ж у кінці сірість переміг?

-          Що він зробив?

-          Символом чого можна вважати кольорового кота?

-          Чи багатого уявного в поезії Ліни Костенко?

-          Чому Анна  особлива дівчинка?

-          Які дві сили ведуть боротьбу у вірші? Яка перемагає? Чому?

-          Чи маємо ми право бути сірими? Чому?

 Робота над аналізом поезії Л. Костенко «Кольорові миші».

Виразне читання поезії з коментуванням.

Тема: зображення давніх часів, коли людей страчували за будь-яке чаклування, та звинувачення Анни в тому, що вона з багряного листя робить мишей.

Ідея: засудження тих, хто за індивідуальність, творчу думку переслідує людину, звинувачує і виносить вирок на страту.

Основна думка: кожна людина, навіть якщо вона ще маленька, — то неповторна індивідуальність, особистість. І шлях кожної людини — то ще й шлях до самоствердження.

Ідейний зміст поезії.

У творі йдеться про дівчинку Анну з «шістсот якогось року», яку судять у Вишгороді за дивний «гріх»: з багряних кленових листочків «вона робила … кольорові миші», як повідомляє суд сусід-скаржник. Від тієї забави немає спокою, каже сусід: «чаклунка Анна збила з пуття його дітей», які забули про свої цяцьки, адже тепер «вночі їм сняться миші кольорові».

Змальована кількома колоритними штрихами сцена суду оголює суть конфлікту й морального змісту вірша: зіткнулися неповторність і стандарт.

Власне, дівчинку Анну судять за те, що вона — з її незрозумілою для оточення яскравою фантазією — не така, як усі.

Фантастичне закінчення вірша змушує задуматися про вічні істини, про нас самих, нашу здатність протистояти уніфікації і насиллю над індивідуальністю.

 Жанр: філософська поезія.

 Композиція.

Події минулого (шістсот якийсь рік) переносять читача у сучасність — переслідування інквізицією (судом) індивідуальності людини, її неординарної поведінки, мислення, творчості.

Експозиція: знайомство читача з давнім минулим, коли «…розважали стратами юрму…, палили відьом … і не знали до пуття наук».

Зав’язка: сусід привів десятирічну Анну до суду, звинувачуючи її в тому, що вона з багряного листя виробляє кольорових мишей, і вони завдають моральної шкоди його дітям. Розвиток дії: суд над Анною.

Кульмінація: напруженість Анни в очікуванні вироку. Розв’язка: з’явився кольоровий кіт, який залив, викладений на папері вирок чорнилом, що так і не був проголошений.

Обговорення змісту вірша за питаннями:

• Які часи згадуються у творі? З якою метою поетеса звертається до давніх подій?
• Хто такі відьми? Чи належать вони до нечистої сили?
• Охарактеризуйте образ сусіда у творі. Що він уособлює?
• Як у творі описана осіння пора року? Чи можна цей опис вважати пейзажем?
  (Багряне листя, кілька тих листочків,
  останнє листя із кленових віт
  осіннє сонце, яблуко-недоквас,
  стояло в голих кленах у вікні)
• В чому виявлялося чаклунство Анни? Як про це говориться у творі?  («Ото складе листочок до листочка, два рази хукне — так і побіжать»)
• Якої шкоди, на думку сусіда, завдавала Анна його дітям? Чи дійсно це так?
  (Вони були нормальні і здорові,
  а ця чаклунка збила їх з пуття.
  Вночі їм сняться миші кольорові.
  Од тих мишей немає нам життя!)
• Для чого сусід перед тим, як відповідати судді, хрестився до ікони?
• Які питання ставили судді позивачів?
• У чому суть моральної шкоди, якої завдала Анна сусіду?
• З якою метою авторка змальовує події у творі в сірих тонах?
• Як у творі за допомогою кольору використано прийом контрасту? (Сірий — кольоровий)
• Поясніть алегорію образу кольорових мишей.
• Про що свідчать останні рядки поезії? Чи буде ще Анна виробляти кольорових мишей?
• Якими повинні бути судді? Що характерно для суддів, які описані в поезії «Кольорові миші?»
• Чи переслідуються сьогодні в суспільстві вільна думка, творчість, індивідуальність?
• Як поводила себе Анна в суді? Що про це свідчить?
• Зважаючи на те, що ви одного віку з Анною, то як би ви повели себе на суді?
• Яке значення має поезія для нас?

 Художні засоби вірша.

• повторення: «кажу… кажу…»; «коли…, коли…»;

• епітети: «розлючений сусід»; «багряне листя»; «осіннє сонце»; «голі клени»; «сірий день»;

• метафори: «чаклунка збила … з пуття», «кіт залив … вирок».

Робота зі схемою.

У вірші зіткнулося сіре і яскраве, неповторне і буденне, оригінальне і стандартне,  романтичне та приземлене. З’єднайте стрілочками ознаки, які притаманні героям.

стандарт                                                                   романтизм

оригінальність                        Анна                       приземленість

неповторність                           сусід                      сірість

буденність                                                                 індивідуальність

V. Закріплення вивченого матеріалу за темою

1. Розв’язування тестових завдань

1. Які часи згадуються у творі?

а) Первісні;
б) коли носили шпаги;
в) виникнення Землі.

2. В якому місті перед судом предстала Анна?

а) Ужгороді;
б) Новгороді;
в) Вишгороді.

3. Скільки років було Анні?

а) Десять;
б) шістнадцять;
в) двадцять два.

4. Хто привів Анну до суду?

а) Слідчий;
б) сусід;
в) натовп людей.

5. Доказом у звинувачуванні Анни були її:

а) багряне листя;
б) неординарна поведінка;
в) злочинні справи.

6. Яка пора року зображена у творі?

а) Пізнє літо;
б) осінь;
в) весна.

7. Миші, яких Анна виробляла, були:

а) кольоровими;
б) страшними;
в) шкідливими.

8. Підсудність Анни порівнюється з такими подіями, що були характерні для давніх часів, коли:

а) відьом палили при народі;
б) кидали людей на розтерзання голодним тваринам;
в) ув’язнювали людей на довічно.

9. Суддя зазначив, що життя — це:

а) «смисл існування кожного»;
б) «справа без гарантії;
в) «можливість людини реалізувати себе».

10. Шкода, завдана Анною, вважалася:

а) моральною;
б) матеріальною;
в) не визначеною остаточно.

11. Який колір переважав у суді?

а) Чорний;
б) сірий;
в) білий.

12. Вирок суду у справі Анни залишився неоголошеним через:

а) через не досить обґрунтоване звинувачення;
б) відсутність свідків;
в) те, що кіт залив чорнилом вирок на папері.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VII. Домашнє завдання

Українська література. 8 клас

Тема: М.Коцюбинський «Дорогою ціною»

Мета:висвітлити яскраві сторінки творчості Коцюбинського М.М., багатогранність його таланту; проаналізувати оповідання «Дорогою ціною»: визначити жанр (повість, оповідання), авторське спрямування тексту (психологічний, пригодницький), встановити часові межі розвитку подій в тексті, з’ясувати роль художніх деталей та образів-символів; розвивати навички самостійного читання літературного твору, коментувати його в історичному контексті; залучати учнів до пошукової роботи, сприяти розвитку критичного мислення, спостережливості, читацьких інтересів.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Дорогою ціною» М.Коцюбинського», твори М.Коцюбинського.

Хід уроку:

Учитель:Діти, сьогодні ми перегорнемо ще одну літературну сторінку, відкриємо для себе багатогранний талант. Але при всьому цьому, це звичайна людина, життєвим покликанням якої було служіння рідному народові. Тож недаремно, що в її адресу звучить саме такий поетичний відгук:

Глибоким зором і пером тонким

Він слугував народові своєму,

Палаючи душею разом з ним…

Ці слова належать поетові М.Рильському, який присвятив їх Михайлу Коцюбинському. Про творчість Коцюбинського і піде мова на нашому уроці. Розпочнемо з біографічних відомостей про письменника. Цю інформацію підготували учні на основі листів, спогадів та інших літературних розвідок .

Виступають учні з попередньо підготовленими повідомленнями

1-й учень: Біографія М.Коцюбинського не багата на події. В автобіографічному листі він сам зауважував: «Про своє життя я міг би написати або дуже багато, або зовсім мало… Коли подати дати… Ви, може, скажете, що цього мало і це не цікаво. На автобіографію я тепер не спроможуся, хоч розумію, що такий матеріал був би взагалі цікавим.» Ми маємо дуже скупі матеріали з біографії Коцюбинського, а деякі питання в ній і досі не з’ясовано. Раджу вам прочитати художні твори про письменника: Володимир Канівець «Родина Коцюбинських», Іван Цюпа «Через терни до зірок» (про Юрія Коцюбинського), Леонід Смілянський «Михайло Коцюбинський».

2-й учень:Факт народження М.Коцюбинського був закарбований у метричній книзі Вінницького Преображенського собору за 1864 рік у такій формі: «Сентябрь.5.» Народився «Михаил». Батьки – «губернський секретар Михаил Матвеев Коцюбинский и его законная жена Гликерия Максимовна, оба православного вероисповедания».

Дитинство і юність письменника проминули в селах і містечках Поділля.

3-й учень:Одного разу в дитинстві, коли Михайлик захворів, під час марення він раптом заговорив українською мовою. В сім’ї панувала російська, тому цей факт здивував домашніх. Українською з хлопчиком розмовляла тільки його няня. Саме ця жінка відкрила для дитини  чарівний світ української казки і пісні. А ще хлопчик любив ходити на ярмарки і слухати лірників. Розповіді й народні пісні сліпого діда Купріяна хвилювали чутливе серце хлопчика. Знаючи це, не є дивом, що хлопчик заговорив українською. Мабуть, душа його прагнула чогось рідного, близького. Після одужання Михайлику розповіли про цей факт, і він ще більше загорівся цікавістю до українського слова. В дев’ять років пробує складати українські пісні на взірець народних.

4-й учень:Своїм вихованням Коцюбинський зобов’язаний матері. Від неї успадкував тонку і глибоку душевну організацію та любов до природи. У двадцять років Михайло змушений залишити рідну домівку. Закінчивши дворічну народну школу в місті Парі, їде до Шаргорода для навчання в духовній семінарії.

Одного разу в учительській сталася розмова (довідка із спогадів родича). Вчитель російської мови тільки-но закінчив перевіряти твори учнів 4-го класу «Як відбуваються різдвяні свята в моїй сім’ї» і, вибравши роботу Михайла, не міг стримати захоплення: «Будемо мати свого літератора!».

Ще раніше, коли хлопчику виповнилося одинадцять років, сім’я мешкала в селі, де Михайлику пощастило натрапити на гарну бібліотеку, яка належала місцевому священику. Прочитані книги «Кобзар» Шевченка та твори Марка Вовчка відіграли велику роль у житті Коцюбинського, остаточно направили на український шлях.

5-й учень: Літературна кар’єра Коцюбинського почалася з провалу. Після закінчення Шаргородської духовної семінарії він повертається до Вінниці, дає приватні уроки, щоб заробити гроші на підтримку сім’ї.

У 1884 році М. Коцюбинський пробує писати оповідання «Андрій Соловійко» або «Вченіє світ, а невченіє тьма». У Вінниці товаришує із священиком Вікулом, у домі якого часто збиралась прогресивна інтелігенція. Бував тут і місцевий присяжний уповноважений Нейман – людина освічена і з великими симпатіями до української літератури. Через Вікула оповідання «Андрій Соловійко» було передано на суд  Нейману. І ось вирок: Нейман радив Коцюбинському «кинути цю справу, аби не калічити святу нашу мову». Присуд цей не спинив Михайла Михайловича. Протягом наступних 2-3 років він пише нові оповідання «21-го грудня, на введеніє», «Дядько та тітка» та інші. Але показувати їх комусь не наважується. А згодом і зовсім замовкає. У 1890 році їде до Львова. Працює в журналах «Дзвінок», «Правда», «Зоря». Займається перекладами, друкує вірші, оповідання. В 1891 році повертається до Вінниці, при реальному училищі складає іспит на звання народного вчителя. Учителює у селі Лопатинці. Продовжує писати твори, співпрацювати з львівськими журналами, в яких друкується.

Справжню увагу громадськості привернули оповідання «Харитя», «Ялинка», «Маленький грішник». Панас Мирний написав Коцюбинському схвильованого листа: «Прочитав я її («Харитю») та й нестямився!..У такій невеличкій приповісті та такого багато сказано! Та як сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою; яскравим, як сонячний промінь, малюнком. Так тільки справжній художник зможе писати.»

Лише шість років минуло, як Нейман радив Коцюбинському «не калічити святу нашу мову», а він уже заслужив похвалу одного з визначних майстрів красного письменства.

25 квітня 1913року М.М. Коцюбинський помер від хвороби.

Учитель:Зробивши короткий огляд життя і творчості письменника, можна з упевненістю сказати, що мета його була досягнута. Він прагнув «…взяти перо, обмокнути його у блакить неба, в шумливі води, в кров свого серця і все списати… що бачив, що почув… Бо в серці скипілась кров…, зіллялись всі людські сльози і полум’ям знявся народився гнів…»

Коцюбинський по праву заслужив народне визнання.

У творчому доробку письменника є оповідання, новели, казки, пісні, вірші. За життя письменника більшість творів не було надруковано. А яку цінність складають вони для нашої літератури. Адже в них вкладено всю душу, талант, увесь літературний досвід. Майстерність їхня досягається завдяки поданню тонкого психологізму, фольклору, пейзажу, екзотичності, докладної характеристики персонажів, романтичного начала, історичних матеріалів.

Учитель: У творі, який вивчатимемо, звучить соціальний протест, вільнолюбний пафос. Напередодні революції 1905-1907 років необхідно було ще раз нагадати знедоленому народові, що воля в усі часи здобувалася в нелегкій запеклій боротьбі. Згадуючи про минуле, автор використовує  історичні матеріали. (Один з учнів підготував повідомлення про історичний період, відображений у повісті «Дорогою ціною»).

Учитель:Перед тим, як розпочнемо вивчати повість «Дорогою ціною», звернімо увагу на особливості композиції. Крім того, що твір складається з 5 частин, він ще має вступну частину (пролог) та заключну частину (епілог).

Ми не просто будемо працювати над змістом, а проведемо дослідження (твір попередньо прочитаний!). Справа в тому, що в літературній критиці існують різні думки щодо визначення жанру твору. Одні науковці стверджують, що це оповідання, інші доводять, що це повість.Кожна точка зору має свої підстави. Спробуємо дослідити твір і визначити, що дає кожному з них привід доводити свою думку. Окрім цього одні вважають, що твір – пригодницька розповідь, інші – психологічна розповідь. Підвести підсумок нашого дослідження зможемо лише опрацювавши кожну частину твору. (Учитель пропонує сторінку в зошиті розділити навпіл і, розглядаючи твір, виписувати в одну колонку ознаки оповідання, в другу – ознаки повісті).

Отже, якщо в тексті, який розглядатимемо, йде опис пригод, що відбуваються з героями, тобто відчувається перевага пригодницького начала, то така розповідь називатиметься пригодницькою.

Психологічною вважатиметься розповідь, в якій більше уваги відведено автором для передачі душевного стану героїв, їхніх почуттів, настроїв, переживань. Кращому розкриттю почуттів допомагають пейзажі, монологи і роздуми героїв, художні деталі. Наше завдання – зробити висновок: пригодницьке чи психологічне начало переважає.

Розпочинаємо з коментування прологу, який уведено в твір з такою метою:

1)      напередодні революційних подій 1905 – 1907 років автор закликає до боротьби за волю, так як це було у XVIII – XIXстоліттях;

2)      згадка про минуле нібито не була актуальною проблемою, і тому цензура дає дозвіл на друкування твору, адже, насамперед, зверталася увага на його початок. Але все одно до вступу були пред’явлені серйозні претензії.

У вступі в узагальненій формі зображено життя українського народу в 30-х роках XIX ст., розкрито причини масової втечі кріпаків від панів, утверджується справедливість класової боротьби трудящих. Недарма царський цензор зауважував, що «не вважає можливим дозволити до друку вступ, а також роздуми Остапа про те, що розповідав йому дід його, який різав у свій час панів в Умані, про волю і про те, що необхідно хлопам скинути панське ярмо».

Забороняючи друкувати вступ, царська цензура послаблювала ідею твору, намагалася відірвати долю Остапа і Соломії від долі українського селянства.

Пролог – це ніби заспів, який потім (реалізується) конкретизується  в типових людських долях, образах, пейзажах, подіях.  

У пролозі Коцюбинський розповідає про підневільне, рабське становище селян-кріпаків, показує їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби. Вступ показує читачеві середовище, в якому формувалися герої, психологічно готує читача до сприйняття вчинків Остапа і Соломії.

Перша частина

(при обговоренні учні доводять, яких ознак більше і приходять до висновку, що перед ними психологічна розповідь)

Робота з текстом. Учитель просить учнів дати відповіді на питання та знайти підтвердження відповідей у тексті.

-          Чому пан називає Остапа гайдамакою, чому пригадує Кодню? Знайдіть слова з тексту: «Бунтар… гайдамака! Він мені людей баламутить! Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню.»

-          Що вирішує робити Остап? Пригадаємо прізвище героя. (Мандрика). З якими словами воно співзвучне? (Мандрівка, мандрувати) (Уже саме прізвище підтверджує думку, що наш герой – мандрівник. В пошуках кращого, вільного життя постійно мандруватиме.)

-          З ким останнім бачиться і розмовляє хлопець у рідному селі? (Соломії тяжко думати, що Остап покидає її, дідуся, село. Але вона знає, що чекає його, якщо він залишиться. Через те з болем промовляє: «Тікай, Остапе, тікай, серце…»)

-          Кого Остап порівнює з волом? (Людей)

-          Який стан душі героїні передають слова: «Човен плавно загойдався на волі, а далі тихо й рівно посунув по воді над зорями, що тремтіли на дні блакитної безодні?(Тривога, біль перед прощанням з рідною людиною).

-          Які спогади зринають в пам’яті Остапа по дорозі? (Дитинство; батько, матір, дідусь, Соломія, себе називає панською худобою).

-          Чому з повтором вжиті слова: «…тут він пас панську худобу! Панську!»

-          Який прийом вживає автор: «Все промовляє до нього» (Персоніфікація)

-          За кого болить серце в Остапа?

-          Чому, згадуючи про дідуся, хлопець почув щось тепле у грудях?

-          Як звучали для Остапа в дитинстві слова про волю? (Піднесено, романтично…)

-          На кого ще, крім пана обурюється герой? (На людей).

-          Яких людей пригадує герой з дитинства? (Емісарів). Для чого вони приїздили?

-          Що уявляє Остап по дорозі, коли тікає? (Уявляє себе вільним козаком). Як це уявлення передає настрій героя?

-          Хто був «молодий безвусий парубок», що стрівся Остапу? Чому Соломія так вирішила?

-          Який стан душі героїні передають слова: «Довгі пасма чорних кіс, мов мертві гадюки…»(Біль),«Дивилась у простір засмученими карими очима»(Не знала, що їх чекає, передчуття чогось неприємного).

Друга частина

(учні доводять, що в цій частині більше ознак пригодницької розповіді)

-          Які особливості початку ІІ частини? (Починається захоплююче)

-          Хто пристав до Остапа в дорозі? (Іван)

-          Що найбільше напружувало втікачів? (Очікування допомоги)

-          Для чого введено символічний образ голодного вовка? (Люди дійсно були голодні, та ще їх мучив «голод» волі)

-          Від чого «груди вільно зітхнули, коли повернувся дід Овсій»?

-          Чому Іван обурився на діда-провідника, коли той з посмішкою згадав про вовка? (На душі й так було тяжко, а він ще й насміхається)

-          Що було далі? (Прибули човни для переправи. Настигли солдати)

-          Чому Іван був у розпачі і не зважав на кулі?

-          До кого вирішили звернутися втікачі за допомогою? (До мельника, одноокого Якима)

-          Який план запропонував Яким? (Зв’язати пліт, переплисти у плавні)

-          Як проходило здійснення цього плану? В якому настрої перебували герої? (Остап радів, Соломія: «…кажи гоп, як перескочиш»)

-          Що віщують слова: «Сірі, ледве помітні в тумані плавні, непривітно шуміли»? (З героями має статися щось недобре)

-          Чому герої, пливучи в тумані поміж берегами, почувають себе одірваними від землі й безпомічними? (Туман – символ безперспективності)

-          Яке почуття охопило Остапові груди, коли він відчув себе на волі? (Не радість, а навпаки – злість. Він утік з батьківщини не з власної волі)

Третя частина

(учні продовжують досліджувати)

-          Що сталося на кордоні?(Остапа поранено)

-          Чому Соломія одразу не зрозуміла, що Остапа поранено? (Вже майже досягли мети і щастя було так близько)

-          Де опинилися герої? Як веде себе Остап? Яка реакція у Соломії? (Вони втікають назад у плавні. Остап слабне. Соломія чим може допомагає…)

-          Що втікачі вирішують робити далі? Чому між ними виникає непорозуміння? (Бачать вихід по-різному: Соломія пропонує йти вліво, Остап – вправо)

-          На що зважується Соломія, коли бачить як Остапові важко йти? (Намагається знайти дорогу сама)

-          Який курс вирішила взяти Соломія? (Вирішила йти проти вітру)

-          Чому Соломія зупинилася і «мало не зомліла од страшної думки»? (Що вона може не знайти Остапа)

-          Як почуває себе дівчина? Що передають слова: «Комиші оточали її ворожою юрбою і шептались»? (Безвихідь)

-          Чому на мить «Серце в Соломії упало, руки звисли безвладно»? (Від безнадії)

-          Як веде себе Соломія далі? (Новий приплив енергії…біжить..кричить…) 

-          Хто стає її заклятим ворогом? (Комиш)

-          З ким автор тут порівнює Соломію? (Із зраненим оленем)

-          Чи вдалося дівчині перемогти? З ким вона себе порівнює? (Ні. Зі звіром)

-          Що було на другий день? Що віщував дим? Як веде себе природа?

-          Чому несказанний жах охопив Соломію? (Горіли плавні)

-          Які почуття переживає Остап по відході Соломії? (Почуває себе відірваним від світу)

-          Хто приходив до хлопця в мареннях? Про що вони розмовляють? (Дідусь)

-          Про що почав турбуватися хлопець? Як змінюються його почуття? (Він турбувався за Соломію. Йому було зле)

-          Яку живу істоту побачив Остап біля себе удосвіта? (Вовка) Що було єдиним оружжям од звіра? (Вода)

-          Кого перед смертю хоче побачити Остап? (Соломію)

-          Кого Остапові найдужче шкода? (Соломію)

-          Як тепер дивиться в очі смерті Остап? Як вирішує врятуватися від неї? (Повзе)

-          Яка радість переповнила груди хлопця? Що передають слова: «вони летять обоє у високості, ген-ген до зоряного неба»?(Зустріч з Соломією)

Четверта частина

(спроба довести, що ця частина – пригодницька розповідь)

-          Хто була та «страшна жінка, бліда, простоволоса, в подертій заболоченій одежі»? Куди вона потрапила? (Соломія потрапила до циган)

-          Як просила Соломія допомоги? (Очима)

-          Після чого цигани згодились прийняти Остапа? (Коли Соломія дала гроші)

-          Хто надає першу допомогу Остапу? (Стара циганка)

-          Хто далі опікується Остапом? (Молода циганка)

-          Чому молодий циган ревнує?

-          Чим займалися циганки? (Їздили жебрачити)

-          Що робили чоловіки-цигани? Який спосіб життя вели цигани? (Нечесний)

-          Як почуваються Остап і Соломія?

-          За яку роботу бралась Соломія у циганській хаті? Чи вдовольняло це господарів? (Ні)

-          Куди вирішує податися Соломія? (На заробітки)

-          Як розпоряджалась Соломія своїм заробітком? Чи добрим було життя у циганській хаті?

-          Чого почали битися Маріуца та Раду? Що в цей час думав Остап?

-          Чому Остап вирішує більше не залишатися у циган?

-          Як гуляли цигани?

-          Яке лихо трапилося у циганській родині? (Гіцу поранено)

-          Чи вдалося Остапу й Соломії вчасно покинути небезпечне пристанище?

-          Що сталося з Остапом? Яким способом Соломія хоче добитися його звільнення?

-          У що вірить героїня?

-          Чому на зустріч з драгоманом Соломія прийшла «грізно-спокійна»? 

-          Що відповів драгоман?

-          Який план склала Соломія з Котигорошком?

-          Як почався ранок? Як Соломія намагалася догукатися до Остапа?

-          Як розвивалися далі події?

-          Що сталося з Іваном?

-          Де опинилася Соломія? Що вона намагається перемогти? (У воді. Смерть)     

Отже, чим герої платили за свою волю: втечею з рідного краю, голодом, холодом в дорозі, пораненням Остапа, переховуванням в плавнях, ув’язненням Остапа, життям Соломії  та Івана, поверненням Остапа назад до пана).

Епілог

-          Хто був єдиним співрозмовником старого діда?

-          Що символізує вітер?

-          Чого радіє стареча душа?

Висновок

Вчитель: давайте подумаємо, що дає підстави стверджувати, що це оповідання? І чому незаперечною є версія, що за жанром «Дорогою ціною» – це повість.

Учні роблять висновки.

Ознаки оповідання:

1)      Стислість розповіді – за обсягом це невеликий твір.

2)      Нетривалий час – якщо не враховувати прологу й епілогу, то події, що відбуваються з Остапом і Соломією, вкладаються в межі 2-3 тижнів (ІІ частина починається так: «Була темна осіння ніч»; в V частині читаємо: «Прохолода в повітрі, мокрий сніг, річка ще не замерзла». Отже пройшло не більше місяця).

3)      Немає докладної  інформації (характеристики) про героїв – про Остапа сказано більше: згадується дитинство, про минуле Соломії не говориться.

4)      Мала кількість персонажів (Остап, Соломія, втікачі, Котигорошко, дід Овсій, мельник Яким, козаки, цигани, турки).

Ознаки повісті

Коли за жанром «Дорогою ціною» називаємо повістю, то насамперед звертаємо увагу на час. Часові межі всього твору вкладаються у рамки майже трьох століть. З прологу дізнаємось про події тридцятих років дев’ятнадцятого століття, коли точилась антикріпосницька боротьба за волю.

А вісімнадцяте століття – це і Коліївщина, і гайдамацькі повстання проти польської шляхти, і боротьба з конфедератами за взяття Уманської фортеці (1768 р.), і створення Задунайської Січі (після 1775 р.), коли була зруйнована Запорізька Січ, і придушення повстання гайдамаків (1798 р.).

У І частині дізнаємось, що Остапові 20 років .

Якщо брати до уваги пригоди, які відбуваються з героями, їх кількість, докладність опису, то твір слід відносити до повісті. Вжиті автором широкі описи природи теж дають підстави стверджувати, що твір «Дорогою ціною» – це повість.

Підведення підсумку уроку.

Домашнє завдання (за рівнем знань):

І група учнів: скласти цитатні характеристики Остапа та Соломії.

ІІ група учнів: написати твір – роздум «Як ти розумієш поняття «вільна людина?»

Українська мова 7  клас

Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови

Мета: узагальнити й систематизувати знання семикласників з морфології; удосконалювати вміння й навички працювати над визначенням частин мови; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, кмітливість, творчі вміння використання частин мови у власних висловлюваннях певного стилю і типу мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття прекрасного, відповідальність за його збереження та примноження.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Узагальнення й систематизація здобутих знань у процесі практичної роботи

Колективна робота з текстами

Прочитати тексти. Визначити стильову належність кожного. Дібрати заголовки, які відображали б тему або основну думку тексту. Аргументувати свій вибір.

Текст 1

Замаїлася Україна стиглою весною. Чернігівські соснові бори помолодилися липками від живиці пучками чатиння, заховавши від неба таїну свого світу, про яку знає тільки Бог, і все, що народжується, розквітає і вмирає під банею зеленого храму, є природі властиве: ніщо тут не зайве, усього для гармонії достатньо, і кожен листок, кожне зело, комаха, птах і звірина живуть у згоді з Творцем, ніщо нічому не заважає, і смерть, як і народження — доцільні… (Р. Іваничук).

Текст 2

Блакитними очима дивиться мені в очі весна.
Вона ще молода, ніжна, усміхається святково й чисто, в її ледь чутному диханні — збудлива таємниця свіжості, краси природи, що завжди відроджується й відроджується.
Ще так недавно бігла по дніпровських кручах рудою лисицею осінь, бігла барвисто, холодним повівом несло від її прудкого, безповоротного бігу. Так недавно дихало в мої думки студеним пахом зів’ялого листя, а вже сьогодні — лагідне, шовковисте повітря весни купає мої очі, уся земля наче випромінює благодатну снагу, що помагає рости не тільки траві, квітам, деревам, а й мріям людським… (Є. Гуцало).

Довести, що кожен із текстів викликає у вас почуття радості, задоволення від споглядання нашого довкілля й породжує бажання берегти його.

Виписати по два-три слова кожної частини мови.

Дібрати синоніми довиділених слів (позмагатися з однокласниками, хто найбільше добере).

Дослідження-відновлення

Пригадати вивчене про самостійні частини мови й дати визначення кожній частині мови, заповнивши порожні місця.

Іменник — …, означає …, відповідає на запитання…

Прикметник — …, означає …, відповідає на запитання…

Числівник — …, означає …, відповідає на запитання…

Займенник — …, вказує …, відповідає на запитання…

Дієслово — …, означає …, відповідає на запитання…

Прислівник — …, означає …, відповідає на запитання…

Відтворити у пам’яті знання про службові частини мови та вигук і розказати про них, скориставшись опорним конспектом.

Прийменник — це …, служить для…

Сполучник — це …, виконує роль у мові…

Частка — це …, служить для…

Вигук — це …, уживається для…

Чому дієприкметник і дієприслівник не є частинами мови? Довести своє твердження.

Розвиток комунікативних умінь

 Скласти зв’язну розповідь про самостійні та службові частини мови. Прослухати кілька розповідей однокласників. Визначити найкращу. Аргументувати свою думку.

Творча робота

 Прочитати слова і словосполучення. Поміркувати, що їх об’єднує. Сконструювати висловлювання, щоб вийшов зв’язний текст у художньому стилі. Дібрати заголовок. Записати.

Веселий танок, старезний дуб, кущ, голосисто співають, пролісок, щедро дарує, листочки-рученята, немов, там, і, ніби, але, заквітчана весна, свій, щиро усміхатися, привітне сонечко, легке повітря, закружляти в танці, розкривати очі, весна-красна, уквітчане вбрання, дитя, яскраві пелюстки, розкривати очі.

 З’ясувати синтаксичну роль різних частин мови в реченнях.

Виписати з тексту по два-три приклади різних частин мови і зробити їх морфологічний розбір.

Мовленнєва ситуація

Уявити ситуацію: ви з класним керівником та однокласниками вирішили організувати відпочинок у вихідний день. Учителька запропонувала поїздку теплоходом із зупинкою наприроді, дівчата — поїздку до лісу на цілий день, хлопці — подорож по місту та відвідування кафе тощо.

Скласти полілог, використовуючи репліки переконання. Розподілити ролі й розіграти мовленнєву ситуацію.

Визначити, яку роль відіграють різні частини мови в побудові реплік.

ІV. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання у формі розповіді на лінгвістичну тему за власне дібраним заголовком:

1. Чому частини мови діляться на самостійні та службові?

2. Що лежить в основі поділу самостійних частин мови на змінні й незмінні?

3. Назвати змінні самостійні частини мови. Навести приклади.

4. Які ви знаєте форми дієслова? Схарактеризувати їх, назвавши граматичні ознаки.

5. Які особливості має прислівник як самостійна частина мови? Проілюструвати прикладами.

6. Назвати службові частини мови. Чому вони є службовими?

7. Розказати про місце вигуку серед частин мови.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Скласти розповідь у науковому стилі про морфологію як розділ науки про мову та її значення для розвитку мовлення кожної людини.

2. Скласти діалог на лінгвістичну тему «Роль частин мови в побудові тексту».